(переклад українською нижче)

It’s time for me to stop reading other people’s blogs and come to my own.

I am that kind of person who likes reflecting and self-analyzing, and for the last couple of weeks I started noticing how all my previous experiences fit perfectly together with where I am and who I am now, meaning not a single experience or event is wasted, not a person in my life is random. Everything and everyone around me bring so much color, variety and meaning to my everyday life.

For so not long ago I felt like I need to run for something, reach for something, go there and do this in order to live my best life. And even though it’s still true, you do need to run, reach and work, TODAY and every day is actually the best day you have. It kind of leaped to me mind as I realized that what I have today, the work that I do, the people I’m honored to call my friends, the places I’d been to and things I want to achieve – are direct consequences of my upbringing, my teachers’ influences, experiences and things I went through. And it’s so liberating to know that there is no other way you could have a better life or a better situation than you have now because your life is a chain of perfectly planned events that led you to this moment. 

God is the best time manager in the world. Knowing that your life is in control of the best time manager brings so much peace and freedom. The best is not yet to come, it's already here. Today. 

He has made everything beautiful in its time. He has also set eternity in the hearts of men, yet they cannot fathom what God has done from beginning to end. (Ecclesiastes 3:11) 


(переклад українською нижче)

I had a dream to make a shoot like this, and I finally did it. I've put everything I had in my heart at that moment into these pictures. Special gratitude to my dear Kyiv sisters, who always support everything I do. I hope these pictures will give you the sense of peace and need in quiet time with God.

They are already on sale on Creative Market. By the way, happy first day of summer! Leave me some inspiration in the comments and share what you are planning for this summer.

Давно мріяла зробити таку зйомку, і нарешті зробила. Те, що було на серці - вклала у ці фото. Окрема дяка моїм дорогим київським сестричкам, які в усьому підтримують мене. Вірю, що ці фото дадуть вам відчуття миру і потреби у тихочу часі з Богом.

Ці фото вже в продажу на Creative Market. До речі, з першим днем літа вас! Залиште трохи натхнення у коментарях і розкажіть про свої плани на літо

(український переклад нижче)

Hi! It's been a while and I missed writing blog posts and updating my website, which I love doing. The second part of April, after I came back from Austria, turned into a clot of hecticness, if such word even exists, and it blended with May, so for me - it's just a long busy month. If you have exams and deadlines at school while also having a job and having a hobby you're trying to develop into something big, or at least one of those things - you know what I mean. Please tell me in the comments I'm not alone in this.

I'm not here just to pity myself, but to tell you that I've been working on some really cool stuff, making some shoots (no way Ira!) and also working a very exciting project with an American company which I can't tell you about yet. Prayers high that it works out and I'll share it with you by the end of the month! If this month for you is as tough and stressful as it is for me - let's just unite and be strong and not outliving it but embracing it and making sure we are getting things done, step by step, but also paying attention to ourselves, out health and sleep, so that by the end of the month we are winners and not patients.

For now I'll leave you with some shots I did for my friend Olia, who visited me in Kyiv not long ago. She creates wonderful clothes and I am super inspired by her mindset and her talent, but especially her hard work! Show some love to her blog!

Have a good day. Blessings!


Ось так завжди - наклацала англійського тексту, а тепер думай, як ото все перекласти. Мабуть, моя вчителька з англійською трохи перестаралась зі мною :) Постараюсь коротко. Давно не оновлювала блог, і вирішила дати про себе знати. Після того, як повернулась у квітні з Австрії - місяць перетворився на згусток шаленої біганини та справ, який зліпився також із травнем, тому для мене це лише один довгий зайнятий місяць. Надіюсь я не одна така - напишіть мені щось бадьорливе в коментарі! 

Але я тут пишу не тільки, щоб себе пошкодувати, але й поділитися чимось. За останні декілька тижнів я нарешті взяла в руки камеру і зробила пару зйомок (не можу бути,Іра!), а також почала працювати над одним проектом з американською компанією, про який поки не можу сказати, але завдяки молитвам можливо зможу все опублікувати до кінця місяця!

 Якщо для вас цей місяць є таким же зайнятим і стресовим, як для мене - давайте пройдемо його разом, не виживаючи, а використовуючи з максимальною користю. Давайте будемо закінчувати розпочате, робити усе поступово, слідкуючи також і за здоров'ям і сном, щоб під кінець місяця ми були переможцями, а не хворими пацієнтами.

Залишаю вас з цими фото Олі, яка навідала мене в Києві нещодавно. Вона робить надзвичайний одяг, і я дуже надихаюсь її світоглядом і талантом, а особливо працьовитістю!

Зараз читаю: Життя як призначення, Рік Уорен                                                                                 Слухаю: Hillsong United - Touch the sky

(переклад українською нижче)

A little bit more than a month ago my friend Alyona and I woke up very early to go for a shoot to the park in Kyiv. I had a photo assignment for my entrance examination at media school, the topic for which was ‘Back to the roots’. At first I had quite cliché ideas about shooting at my high school or kindergarten. But then I decided take another approach and the topic literally – and show a person getting back to the roots aka trees and nature. I talked about it with Alyona, she quite liked the idea and then I proposed her to be my model. So we shot a story about a girl who escapes the asphyxiating city and goes to the forest to spend some time in quietness. As citizens of the biggest city in Ukraine, me and Alyona could really relate to the topic and for us the process of making these pictures was really enjoyable and therapeutic.

Трохи більше місяця тому ми з Альоною прокинулися дуже рано і пішли фотографувати(ся) в один з київських парків. У мене було фото завдання для мого вступного іспиту в медіа школу, яке мало тему «Назад до коріння».

Спочатку я думала про всілякі кліше, типу по-фотографувати мою школу чи дитячий садочок. А потім вирішила з іншої сторони підійти і віднестись до теми буквально, а саме знімати коріння, тобто дерева і природу. Я розповіла про це Альоні, їй ідея сподобалась і я запропонувала їй бути моєю моделлю. Спочатку я думала фотографувати хлопця, але жоден хлопець не відгукнувся (от і шкодуйте тепер :Р), на рахунок чого я не шкодую, бо Альона чудово справилась. Тому ми зняли історію про людину, яка втікає із задушливого міста щоб провести трохи часу на природі в спокої. Оскільки ми з нею живемо у 4-мільйонному місті, нам ця тема була дуже близька , тому сама зйомка була для нас як терапія.  

A little more than a week ago I traveled to Vienna by car with my dad. The reason for that you'll find out from the videos below. Basically, I went there for a creativity test at the media college. And yes, I'm in the process of mastering my filmmaking skills.

Трохи більше, ніж тиждень тому ми їздила з татом на машині до Відня. Причину цьому ви дізнаєтеся з відео нижче. Якщо коротко, то я поїхала туди на творчий екзамен в медіа коледж. І так, я перебуваю в процесі оволодіння навичками відеозйомки.

(переклад українською нижче)

One of my subconscious dreams was to see a theater play while standing behind the scenes. I was always curious about what actors are doing right before they have to go on stage, or when they leave it. And I'm so happy that I now have two theater actors as my friends and they allowed me to shoot the play literally behind the scenes. On most of the pictures you'll see my friends, Star and Ivanka, beautiful young couple who play together in a classic Ukrainian tragicomedy. But I've also included some backstage pictures of other actors. The photos are organized in a chronological manner so you could experience a bit of what was going on before, during and after the play.

(click on the pictures to view them in a lightbox)


After many doubts and and reasoning, I finally made a decision to move my blog here, on my official webpage, as they say. It was quite hard for several reasons.

First. I've started my 'Reaching the goal' blog more that four or five years ago, so quite a huge chunk of my life is documented their.

Second. I've dedicated myself to share my story of becoming a professional photographer on that blog, so at the end of the day people could see all the way I've made from point A to B without jumping from one blog to another. 

Third. It's quite scary to start something completely new. I have to say I'm not that confident with this platform and something may always go wrong without me knowing about it. 

Blogger became my comfort zone, so as it usually works in my life, once I feel anxious about doing something, I do it. That is why, I wanted to welcome you on this blog and invite you to subscribe and follow me on this journey. I'm an ordinary girl from Ukraine with big dreams and a camera in my hands. 

I wanted to share with you a video I'd made not long about my year in travels. I love traveling, it's such a toothbrush for your mind and you get to experience things you'd never had a chance to otherwise.

Після багатьох сумнівів і і роздумів, я, нарешті, прийняла рішення перенести свій блог сюди, на свою офіційну вебсторінку як то кажуть. Це було досить важко з кількох причин. 

По перше. Я почав мій блог "Досягнення мети" десь чотири чи п'ять років тому, так що там збережений величезний шматок мого життя. 

По-друге. Я посвятила себе тому, аби поділитися у цьому блозі історією про мій шлях до професійного життя так, аби в кінці кінців люди могли побачити весь шлях, який я пройшла від точки А до точки Б не перестрибуючи з одного блогу на інший. 

 По-третє. Починати щось абсолютно нове досить страно. Я ще не дуже впевнено можу користуватися цією платформою, і тут завжди щось може піти не так без мого на те відома.

 Blogger став моєю зоною комфорту, і тому, як це зазвичай працює в моєму житті, коли я боюся починати щось робити, я це роблю. Ось чому я хотіла б привітати Вас у цьому блозі, і запрошусити підписатися і слідувати за мною у цій дивній подорожі. Я звичайна дівчина з України з великими мріями і фотокамерою в руках. 

Хотіла б поділитися з вами відео, яке я зробила нещодавно, про мій рік в подорожах. Я люблю подорожувати, це така зубна щітка для вашого розуму, і у вас з'являється можливість пережити те, щоб ви ніколи не пережили в інших обставинах.